БРЕНЬКІТ, КОТУ,

Бренькіт, коту, м. = Бринькання. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 96.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

БРЕНЬКАННЯ, НЯ, →← БРЕНЬ

T: 126